Таки крадуть. Чи стоять за гучними звинуваченнями Саакашвілі реальні факти

Головний реформатор Одеської області Міхеїл Саакашвілі анонсував другий Антикорупційний форум – він відбудеться 23 грудня в Києві. За його словами, мета заходу – об’єднати політичні та громадські сили, які готові боротися за очищення влади.

На минулому такому форумі, 6 грудня в Одесі, Саакашвілі розповів, що втрати українського бюджету від корупції становлять не менше $ 5 млрд і озвучив найголовніших "боржників" держави. У цей список увійшли, наприклад, олігархи і бізнесмени Ігор Коломойський, Андрій Іванчук, Рінат Ахметов, Дмитро Фірташ.

НВ попросив експертів оцінити, чи працюють методи Саакашвілі і чи стоять за його гучними звинуваченнями на адресу перших осіб країни, включаючи прем’єра, реальні факти і злочини.

Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської бізнес асоціації

Очевидно, що гучні заяви, які робить Саакашвілі, точно відповідають духу і настрою суспільства. Це може бути правдою, тому що диму без вогню не буває.

Що стосується методів – він дуже емоційний, харизматичний, при цьому – різкий. Але, напевно, складно боротися з корупцією інакше. Якщо б суспільство побачило інший спосіб вирішення проблем, якби бачили, що влада реально намагається навести в державі порядок, бачили б справедливість у суспільстві через конкретні посадки або розгляду, риторика Саакашвілі могла б бути просто додатковою і не була б такою популярною. У ситуації, коли цього немає, природно, вона набирає обертів.

Саакашвілі деколи називає речі своїми іменами, чого в нашій політичній тусовці ніхто не робить

Крім того, на його звинувачення ніхто не дав спростування. Відповідно, у суспільства теж залишається абсолютно резонне питання: чому те, що говорить Саакашвілі, не спростовується конкретними вказівками фактів і аргументів. Адже Саакашвілі, насправді, заявляє багато речей, які перегукуються із заявами депутатів, навіть з провладних фракцій.

Тут потрібно або спростувати те, що він сказав, вказавши на конкретні факти і аргументи, або ж вжити заходи для того, щоб прибрати ці спекуляції, і щоб суспільство нормально далі жило.

Саакашвілі деколи називає речі своїми іменами, чого в нашій політичній тусовці ніхто не робить. Часом ми чуємо це тільки в кулуарах, і то не завжди. Такими методами він боровся з корупцією в Грузії, але єдина різниця в тому, що там він мав повне право щось міняти. В нашій державі, звичайно, більше опору, не все в його руках. Ми бачимо недостатню політичну волю керівництва країни у боротьбі з корупцією, а від цього починаються головні рухи і дії. Коли перші особи мають нульову толерантність до корупції, тоді починаються реальні зміни.

Саакашвілі намагається розгойдати цей човен, яка на сьогоднішній день їде до нього з серйозними проблемами, і мені б щиро хотілося, щоб влада країни дійсно вжила якісь заходи, щоб корупції стало менше.

Віталій Шабунін, керівник Центру протидії корупції

Якщо у Саакашвілі є докази того, про що він говорить, мені здається, правильним кроком було б після заяв передати ці докази в Національне антикорупційне бюро, перший заступник голови якого – давній союзник і член його старої команди Гізо Углава. Саме він курирує детективів та слідчо-оперативну роботу Антикорупційного бюро. Я думаю, слова Саакашвілі були б ще впливовішими, якщо б він зібрав доказову базу. Тоді Антикорупційне бюро не просто відкрило би провадження (це апріорі повинно бути зроблено за Кримінально-процесуальним кодексом), а когось би заарештувала і висунула йому звинувачення. І якщо б слова Саакашвілі були конвертовані в реальні підозри, а потім – судом у обвинувальні постанови. Якщо ж Углаві не дають робити його роботу і він говорить про це публічно – тоді це дії зовсім іншого рівня.

Яку з схем він розкрив, щоб про неї не знали журналісти? Він, по суті, не сказав нічого нового. Коли це говорить Саакашвілі, не реагувати дуже важко, особливо – в контексті міжнародної політики. Його слова цитують Wall Street Journal, New York Times, і ті, про кого він говорить, повинні відповідати, якось реагувати, щось робити.

Едуард Гурвіц, колишній мер Одеси

Мені складно на цю тему говорити. Очевидно, у Саакашвілі було недостатньо часу, щоб реально щось зробити в Одеській області, тим більше, що він докладає великі зусилля до боротьби на загальноукраїнському політичному рівні.

Павло Шеремета, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі

Потрібно розуміти, що у Саакашвілі в Одеській області практично немає ніяких повноважень. Прокуратура, митниця не підпорядковані обласній адміністрації. Відповідно, практично не маючи повноважень, ті речі, яких він досяг – абсолютно безпрецедентні. Або ми просто не знаємо про подібне.

В цьому є вплив Саакашвілі не тільки в змісті, а й у комунікації. Його критикують, ніби це все піар. Я вважаю, що це просто ефективна комунікація. Без повноважень єдине, що в тебе є – це підтримка суспільства. Він звертається за цією підтримкою, отримує її і потім домагається тих призначень, які потрібні, навіть якщо вони не лежать у сфері його повноважень – через тиск суспільства.

Якби 24 інших голови облдержадміністрацій зробили те, що Саакашвілі зробив за півроку, у нас фактично була б інша країна.

Якби 24 інших голови облдержадміністрацій зробили те, що Саакашвілі зробив за півроку, у нас фактично була б інша країна

Звинувачення, які Саакашвілі висуває особам загальнонаціональної величини – міністрам тощо, повинні розглядатися компетентними органами. В Україні продовжує діяти презумпція невинуватості, відповідно, ці заяви мають бути розслідувані. А далі – або підтверджені, і тоді люди повинні бути покарані, або спростовані, і тоді будуть зроблені висновки щодо тих, хто ці заяви робив.

Враховуючи, що Саакашвілі у більшості випадків для своїх заяв використовує інформацію з відкритих джерел, і, при цьому, не тільки українських, а й іноземних, я думаю, є серйозні підстави придивитися і вивчити, в чому проблема.

Денис Бігус, журналіст-розслідувач

Особисто мені здається, що більшість своїх заяв про корупцію у вищих ешелонах української влади Саакашвілі робить за принципом "у кого не ткни – напевно краде". Як показав слайд PowerPoint минулої одеської конференції – доказами його команда себе не надто обтяжує. У всякому разі, поки щ. Головна проблема в тому, що при всій цій бездоказовість він цілком правий. Таки-так, крадуть.

Віктор Мороз, політолог

Для людини, яка претендує на звання великого політика (а Саакашвілі і є великий політик зі світовим іменем, і тут важко сперечатися) – притаманно робити гучні заяви.

Інша справа, наскільки він дає механізм реалізації цих гучних заяв, що пропонує натомість. Тут є проблема. Але, якщо він зараз виходить на антикорупційний форум загальноукраїнського порядку, будемо чекати на ці рішення.

Якщо він претендує на те, щоб запропонувати Україні вирішення проблем, чому б їй їх не прийняти. Яка різниця, хто це – грузин, вірменин, він громадянин України. Потрібно уважно її послухати.

Він багато зробив для Грузії, але вона не зовсім це оцінила. Прийде час, затягнуться рани, і грузини його пробачать. Вони відразу виганяють, а потім на руках носять

Кожен раз, коли ми дивимося на людину, ми дивимося на його передісторію. А що він зробив? Дивлячись на Саакашвілі, можна сказати, що він зробив чимало дуже позитивних речей. Країну, яка не була країною, він підняв. Так, він там зробив великі помилки, за що був жорстоко покараний грузинами. Насамперед, це авторитарний стиль управління, який іноді посилював відомий грузинський темперамент. Може бути, на той час ще і деяка недосвідченість у державних справах. По-друге, соціальний фактор. Він дуже поспішав, хотів швидко показати результат, тому нехтував соціальним фактором. Більшості літніх людей не платили пенсії – здається, тільки тим, хто був без дітей, без піклувальника. Потрібно було зберегти баланс, але на той час йому цього не вдалося.

У нього залишилася образа, це зрозуміло. Він багато зробив для Грузії, але вона не зовсім це оцінила. Прийде час, затягнуться рани, і грузини його пробачать. Вони відразу виганяють, а потім на руках носять. Думаю, він і сам не забув свої помилки. Тепер важливо, щоб він визнав їх. В Україні є все – від хліба до газу і залізної руди. Тут йому буде, певною мірою, простіше. Але якоюсь мірою і складніше, тому що країна велика. Там країна була маленька.

Для України важливо, що у неї є мотивація – внутрішня, особиста - , домогтися успіху. Не використовувати його темперамент, енергію, бажання щось зробити буде, по-моєму, безглуздо. Наші інші політики зараз зажурилися, їх не чути. У нас немає лідерів. У всіх сіли батарейки – інтелектуальні і xtidziqtrikukmp енергетичні.

НВ