Сергій Тригубенко,Юра Єнакієвський, та колишній заступник голови СБУ

Сергій Тригубенко,Юра Єнакієвський, та колишній заступник голови СБУ

14 апреля 2016

Надежда Сорокина

Його почерк з сертифікатами та ліцензуванням добре відомий читачам з багатьох журналістських розслідувань, але така “крупна риба” завжди залишається недоторканою для правосуддя в нашій країні — надто багато людей прикриває схеми та отримує прибуток з їх успішного функціонування. 

Як відомо, Трегубенка пов’язують з кримінальним діячем Юрієм Іванющенко, більш відомим як Юра Єнакієвський. За чутками, саме Іванющенко посприяв призначенню Тригубенка на посаду заступника міністра аграрної політики в часи Януковича. 

На цій посаді Тригубенко займався квотуванням експорту зерна. Безліч ЗМІ стверджують, що в 2010 році експортери повинні були платити чиновнику по 17-20 доларів за тонну зерна. Трохи пізніше апетити зросли, і данина від експортерів становила вже 25-35 доларів за тонну. Далі, зайнявши посаду керівника Сільгоспінспекції, Трегубенко почав заробляти на видачі сертифікатів. Наприклад, сертифікат, який підтверджує, що в партії не присутні генетично модифіковані організми (ГМО), могла видавати лише одна організація — «Еталон-Б». Сертифікати від інших організацій просто не приймалися. Коли хтось із агротрейдерів відмовлявся платити, то його продукція просто не могла виїхати з країни, бо не видавалися митні документи. Основне пояснення: якість зерна не відповідає нормативним документам і стандартам.

У 2012 році Тригубенко залишив крісло голови Держекоінспекції, але його люди та схеми частково функціонують по сьогодні. Прижимірський Сергій (вірний колега, що відпрацював чверть життя з Тригубенко у податковій) займається роздаванням вказівок територіальним управлінням Держекоагенства щодо перерахунку корупційних поборів на конкретні фірми, наприклад, ТОВ «Тарком Екосервіс». 
За наявною інформацію, співробітники Держекоагенства вимагають у підприємців здійснювати додаткове незаконне страхування екологічних ризиків та «наполегливо радять» користуватися послугами фірми «Тарком Екосервіс», яка належить Тригубенку. Ще цікавішим є те, що разом з Тригубенком її колишнім власником був скандальний екс-міністр екології – Микола Злочевський, який і був головним спонсором просування Тригубенка у виборчий список БПП.

Тепер цей відомий і досвідчений діяч через своїх помічників — Сергія Прижимірського, Ольгу Холомеєву та керівника екологічної інспекції Андрія Заїку починає реалізацію нової схеми. У самого Заїки налічують близько $ 115 мільйонів особистого капіталу — 102 місце в рейтингу 200 найбагатших людей України. Свої статки він заробив в якості “чорного ріелтора”, розселяючи комуналки в центрі столиці у “лихі” 90-ті роки. Через квартирні афери і судові позови діяльність Заїки не раз потрапляла в поле зору правоохоронних органів, але всі скарги горе-переселенців чомусь швидко заминалися. Більш того, через деякий час у відремонтовані хороми з високими стелями і видом на Хрещатик вселялися міліцейські та прокурорські чини і видатні чиновники. Квартирний бізнес приносив Заїці не тільки фінансовий прибуток, а й надійне прикриття.

Нова схема угрупування Тригубенка стосується імпортерів мастил. Досі компанії-імпортери, що ввозять мастила, згідно постанови Кабміну 1221 були зобов’язані підписувати угоду з фірмою-утилізатором стосовно знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил. Фірм, що мають відповідну ліцензію, в Україні є досить багато — ця сфера досі існувала за умовами конкуренції та рівних ринкових можливостей. Імпортери на власний розсуд могли вибирати партнера для співпраці. Але тепер Тригубенко і компанія вирішили “підім’яти” цю сферу під себе і зробити власні фірми монополістами на ринку. Нещодавно вони зібрали колегію керівників екологічних інспекцій і дали вказівку “схиляти” імпортерів до укладання угоди по утилізації лише з двома конкретними фірмами — “Тарком-Екосервіс” (Трегубенка) та ТОВ “Антарес-7”(корені в СБУ) . Інакше угоду можуть визнати недійсною, оскільки в інших фірм нібито щось не так з ліцензією і недостатньо виробничих потужностей для утилізації. А це означає, що фірма-імпортер не зможе розмитнити свій товар і ввезти його в Україну. Для уникнення подібних проблем цілком очевидним буде вибір імпортерів — фірми Тригубенка і партнерів будуть процвітати.
Кожен голова інспекції після засідання колегії заходив до Заїки та Прижимірського для отримання інструкцій (а може й письмових зобов’язань) і під страхом звільнення та з обіцянками 10% винагороди змушений був приймати нові умови праці. Були й такі, що відмовились працювати за корупційною схемою і зараз перебувають на лікарняному.

Серед тих, хто погодився, найбільше “старих регіоналівських кадрів”. Зокрема, начальник екологічної інспекції міста Києва Павленко Віктор Вікторович. Свою посаду він отримав через протекцію Шатворяна Вілена — друга і помічника Віктора Януковича молодшого. В тій самій зв’язці працює начальник інспекції по Київській області Білоус Євген Михайлович, який раніше був заступником Павленка і завдяки йому очолив обласну інспекцію. Начальник інспекції в Житомирській області Гнатюк Богдан Йосипович, начальник Одеської інспекції та Північно-Західного регіону Чорного моря -Прокопець Ростислав Остапович, у Харківській області — Георгіян Артем Павлович, у Запорізькій області — Станкевич Світлана Анатоліївна. Начальник Вінницької екологічної інспекції Дубовий Юрій Володимирович (людина регіонала Калетника), у Кіровоградській області — Власенко Микола Григорович. 

Безпосередній організатор і керівник цієї схеми — Тригубенко Сергій, що у Верховній Раді очолює підкомітет по відходах (Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи). Це дає йому можливість офіційно, перебуваючи на державній посаді, узаконити схему грошового потоку у свої компанії. Частка організатора становить не мало — 30% від всього обороту, що за офіційною статистикою становить 200 мільйонів на рік (тобто 60 мільйонів самому Тригубенку). У 2013 році ТОВ «Тарком Екосервіс» отримало ліцензію на поводження з небезпечними відходами з потужностями, розташованими в м.Обухів, вул.Промислова, буд.14А. Об’єкт мав назву «Будівництво комплексу по виробництву альтернативного палива та енергоносіїв з відходів деревини, органічних, біоорганічних та інших відходів …».

Які види альтернативного палива можна виготовити з відходів медпрепаратів і клінічних відходів? Цього немає навіть у Висновку екологічної експертизи. Виходить дивна річ — об’єктом державної експертизи є комплекс з виробництва альтернативного палива, а які види палива виробляються і як вони використовуються — про це немає нічого. Значить, місцевих жителів обдурили — обіцяли побудувати комплекс з виробництва альтернативного палива, а побудували просто завод зі знищення відходів сумнівної якості. Як повідомляє громадська організація “Розбудова”, в Обухові дійсно встановлена піч «Вихор-3,15» призначення якої — опалення приміщень, яка працює на шпалах і може давати тепло для подальшого використання, але при додаванні небезпечних відходів, в т.ч. медпрепаратів, піч гасне. На екскурсіях, які проводять для представників підприємств-замовників, показують роботу «Шредера», який подрібнює відходи. Причому, подрібнення відбувається без герметизації, вся небезпечна пилюка летить в повітря. А потім подрібнені відходи просто вивозять на звалище. Адже на тонну небезпечних відходів доводиться спалювати 10 тонн шпал або деревини. Ще у червні 2014 року народний депутат Гелевий О.І. звернувся із запитом до прокуратури та МВС стосовно шахрайських дій ряду фірм, в т.ч. і ТОВ «Тарком Екосервіс». Однак, до цього часу це підприємство продовжує брати гроші за фіктивно виконану роботу і ще й прагне стати монополістом на даному ринку. Просто страшно подумати, куди подінуться мастила зі всієї країни, якщо Тригубенку, Заїці, Прижимірському і решті учасників угрупування вдасться легалізувати і прокрутити цю схему? Через жадібність чиновників Україні загрожує справжня екологічна катастрофа, адже цілком очевидно, що не маючи потужностей для утилізації відпрацьованих мастил і олив, небезпечні відходи опиняться в найближчих ґрунтах і водоймах.

Але самотужки реалізувати цю схему було б не просто, тому масовикам-затійникам довелось заручитись підтримкою різних державних органів — від перевіряючих до силових структур. Щоб прибрати фірми-конкуренти в межах закону, організатори заручились підтримкою уряду, зокрема підписали в Яценюка відповідне розпорядження про перевірки всіх компаній, що працюють з утилізацією мастил. За результатами перевірки і укладеними “правильними” актами інспектори зможуть ініціювати позбавлення ліцензій фірм-утилізаторів і залишити на цьому ринку лише свої “потрібні” фірми. До цієї схеми залучили ще Податкову інспекцію та Державну службу фінансового моніторингу, яким за надання “необхідної” документації теж перепадає частка доходів від функціонування схеми.

“Силову” сторону питання і прикриття корупціонерам в законі забезпечили давні зв’язки. Тригубенко звернувся до своєї знайомої Ольги Л., чоловік якої працював заступником голови СБУ ще при Ющенкові, а вже цей впливовий кадр через власні знайомства домігся протекції СБУ. Сама ж Ольга і її сестра Леся є фактичними власниками фірми “Антарес-7”, куди й ідуть фінансові потоки для СБУ. А Тригубенко і партнери відверто заявляють, що працюють за вказівкою Адміністрації Президента і все узгоджено на вищому рівні. Цікаво, чи знає про це сам Президент і яка його відсоткова ставка в цій справі? Невже справи “сім’ї” Януковича передались xtidziqxziqhukmp у спадок?…

Примітною в цій схемі є ще одна деталь. ТОВ “Антарес-7”(статутний капітал 5тис.гривень) отримало свою ліцензію на утилізацію мастил влітку 2015 року, а відразу восени міністерство екології скасувало попередні умови, за якими видавали ліцензії на утилізацію. Ця фірма зареєстрована в смт.Ярмолинці Хмельницької області і не має жодних потужностей для утилізації, проте має ліцензію і прикриття в держструктурах. Цікаво, чи з місцевими мешканцями погоджували розташування небезпечних установок з переробки мастил? Де відповідне позитивне рішення громадських слухань? Чому мовчить селищна рада, якщо є загроза завезення на територію району до 100 тисяч тон мастил щороку? Саме час заговорити численним екологічним організаціям, поки ситуація з утилізацією мастил не стала критичною для екології.
Від Мінекології досі нема нових ліцензійних умов по утилізації, отож ліцензії більше не видаються. Ось вам і адмінресурс в боротьбі з конкурентами…
Схоже, свого часу пафосні гасла від партії президента ми наївно сприйняли як зміну всієї політичної системи, боротьбу з корупцією і нові прозорі правила ведення бізнесу. Після Революції Гідності це сприймалось цілком логічно і очевидно. В кого ж вистачить совісті після стількох втрат знову займатись розкраданням бюджету та корупційними схемами? Це здавалось вищою мірою цинізму і зневаги до власної країни. Але тепер очевидно, що більшість з нас сприймала бажане за дійсне. Як вчить історія, революцію творять романтики, а користають з неї негідники. Ось ми знову дозволили негідникам в прямому сенсі взяти все у свої брудні руки.
Олег Орлов, для «ОРД»