Герой Украины Надежда Савченко считает, что украинцы и россияне «адиннарот»
Герой Украины Надежда Савченко считает, что украинцы и россияне «адиннарот»
Я давно хотел сказать, да всё как-то было не к месту, о том, что Савченко, говоря о боевиках-террористах ЛДНР, как «об одном народе» с украинцами и о том, что «Майдан и Антимайдан стояли за одни цели», сказала немножечко правды.
Правда в том, что она — не украинка. Надя Перекур — одной крови с кацапами. Научиться говорить на украинском — много ума не надо и украиномовность еще не обязательный атрибут патриотичности. Возьмите того же Медведчука или Колесниченко. А вот повадки, менталитет и, главное, привычки за маской не спрячешь. И все эти перекуры женщиной на показ, хизування «распитием двух бутылок водки», кацапский отборной мат и жаргон — есть признаки запоребриковой генетической культуры Нади.
Вы видели набожность мамы Савченко или ее сестры? А самой бывшей «заключенной»? Хотя они женщины, как бы украинки, и матери по возрасту было бы под стать некая религиозность. Но, нет в их душах этой украинской черты. Между тем, мамаша Нади в те дни, когда дочка какбэ сидела и ее жизнь какбэ висела на волоске у мэра столицы выбивала с хваткой кацапа более лучший и более дорогой участок землицы под застройку. Значит знала, что «плен» — это игра, поэтому плевать она хотела на миллионы сочувствующих украинок, женщина в преклонном возрасте осуществляла свои меркантильные желания.+
Савченко правильно говорит — она адиннарот с теми, кто в советские годы заселял опустевшие после Голодоморов хаты украинцев. С теми, кто пришел с оружием на нашу землю «из-за речки». Савченко — классический образ кацапки, некультурной, с ватным мышлением, порочной неврастенички. Возможно, кто-то думает по иному, это ваше право. Но, я, увы, не смог за 2 года разглядеть в Савченко украинской женщины. Ее бравада, показушность и заносчивость тоже из серии ватных комплексов. Подобное тянется к подобному.+
А теперь, собственно, о деталях, в которых, как известно скрывается дьявол:
Раскрыт еще один факт насчет общения Савченко с сепаратистами на Донбассе+
Фото: kh.depo.ua
Народный депутат Надежда Савченко в автобиографии призналась, что в 2014 году ходила в Краматорске на Антимайдан и даже кормила местных сепаратистов.
ONLINE.UA.+
В книге Савченко говорится и о том, как начинался конфликт на Донбассе, в частности в Краматорске. Оказывается, нардеп ходила на краматорский Антимайдан и даже носила еду «ватникам».+
«Так мы с ними промайданили ночь у костра, они меня кормили борщом, поили чаем, а утром я сходила в ближайший магазин, накупила продуктов и принесла им на «краматорский майдан»» — пишет Савченко в своей книге.+
Получается, когда фанаты «русского мира» ложились под танки украинцев и не пускали наших бойцов в город, Надя еще и помогала антимайдановцам продуктами. Сознательная позиция патриота, что и говорить.+
Полный текст рецензии на книгу Савченко на ONLINE.UA: И вашим, и нашим: что скрывает книга Надежды Савченко.+
ONLINE.UA почитав книгу нардепа Надії Савченко «Сильне ім’я Надія» та ділиться враженнями про цей твір у своїй рецензії.+
Початок книги. Розділ «Полон»
+
«Я могла зрозуміти злість і претензії «ополченців» (бойовиків на Донбасі, — ONLINE.UA). Вони мали право висунути їх мені. Вони — теж український народ, і їм я теж давала присягу. А сталося так, що ми опинилися по різні боки барикад. І виходить, що я пішла проти свого народу… Хлопці, у вас до мене претензії? Так давайте розбиратися. Вийдіть на Майдан. Вас почують. Нас же почули».+
Це та сама мантра, яку повторюють вірнопіддані екс-президента Віктора Януковича із «Опозиційного блоку», лідер «Українського вибору» Віктор Медведчук та інші. «Донбас не чують!» Але при цьому Савченко забуває, що вони вже виходили на Антимайдан, але нічого путнього в підсумку не сказали.+
Трохи далі у тому ж розділі: «Та й «ополченці» звірами не були. Вони теж люди, теж українці! Якщо правду сказати, то з половиною із них я б із більшим бажанням в бій пішла пліч-о-пліч, ніж із половиною з наших».+
Виходить, що бойовики ДНР і ЛНР Савченко ближчі за духом, аніж українські захисники..?+
Розділ «Викрадення»
Коли до Савченко, яку ватажок бойовиків ЛНР Ігор Плотницький продав у Росію, прийшли зі Слідчого комітету РФ і спитали, що вона робила на Майдані, Надя сказала: «Поранених виносила, першу медичну допомогу надавала. І «беркутівцям» теж».+
І тут же, раз пішла мова про «беркутівців», варто перескочити на кінець книги, до розділу «Майдан».+
У мережі вже з’явилося достатньо світлин і відеороликів, на яких видно, як Савченко крутиться біля «Беркуту». У своїй книзі вона й не заперечує, що допомагала спецпризначенцям.+
«Та й мені було тяжко прийняти таке рішення, бо і люди на Майдані, і «Беркут» — то все мій, український народ, якому я присягу давала захищати його, а тепер довелося обирати. Тому я завжди обирала бік слабшого. Того дня, як не дивно, це були МВС і «Беркут».+
Тут Савченко розповідає про 19 січня, на Водохрещу, коли почалися заворушення на вулиці Грушевського в Києві, а «Беркут» пішов у наступ. Це було за місяць до кривавих подій 18-20 лютого. З-поміж простих українців-патріотів і «беркутівців», які стояли на боці злочинної влади, Савченко, виходить, обрала «Беркут». Бо їй здалося, що «Беркут» слабший од народу, і його слід захищати. Озброєних «беркутівців» від неозброєних людей.+
«Якось «беркутівця» хлопці з «ультрас» зловили і почали з нього стягувати бронежилет і бити його. Тоді я і ще один чоловік закрили його собою і сказали не чіпати його».+
Свого часу одіозний екс-депутат Олег Царьов, який давно вже став на бік бойовиків, Росії та сепаратистів, і покійний «пастух» регіоналів Михайло Чечетов на всіх телеканалах бідкалися, що нещасних «беркутівців» били, черепи їм проламували. Досить непогана компанія назбиралася: Царьов, Чечетов і Савченко. Одна теза на трьох.+
Далі — ще цікавіше. Гранати, які кидав «Беркут» людям під ноги на Майдані, Савченко дбайливо збирала і віддавала назад «беркутівцям». Щоби знов кидали?+
«Потім я походила і позбирала на землі, в тому квадраті, де люди ходили, все, що могло рватися, і поздавала йому».+
+
Розповідаючи про криваві події 20 лютого, під час яких загинула Небесна сотня, Савченко згадує: «Після закінчення стрілянини і відступу «Беркута» я з польовою сумкою пішла вгору по Інститутській, обійшла колом і спустилась по Грушевського. По дорозі перев’язуючи ВВшників і «беркутівців», кому потрібна була допомога. На Майдані ж лікарів вистачало і без мене».+
Тобто, поки українські патріоти спливали кров’ю на Майдані, Савченко допомагала «Беркуту», перев’язувала йому рани.+
«Як бачите, я не була якимось лідером чи героєм на Майдані. Щоби бути лідером, потрібно знати, куди вести. А щоб бути героєм, треба мати чітку позицію і вирішити, на чиєму ти боці. Я не могла вирішити, бо вже казала, що присягу давала і тим, і тим — українському народові», — резюмує Савченко.+
Надія ніяк не зрозуміє, що в будь-якій боротьбі нема двох боків. Не можна служити двом господарям. Тут або за владу, або за народ. Надя служила і вашим, і нашим.+
Далі — про те, як Герой України Надія Савченко служила в армії.+
«В кожній новій військовій частині моє рвіння, бажання і наполегливість служити сприймаються командирами зі словами: «Та мені б роту таких Надюх! Я би батальйон замінив!», а закінчуються криками тих же командирів: «Заберіть її! Вона непередбачувана! Некерована! *банута!». А далі слава бігла поперед мене. І кожен командир чи начальник штабу обіцяв усе більшу й більшу мзду новому командиру, який погодиться мене забрати».+
Савченко не тільки ігнорувала накази керівництва, а ще й наражала на небезпеку себе та інших солдат. Саме тому жоден командир не хотів із нею працювати, всі хотіли спекатися.+
Ба більше, Надія ганьбила офіцерські погони, коли п’яна у формі валялася в кущах, і про це вона теж не соромиться оповідати.+
Коли Савченко служила в миротворчій місії в Іраку, вона взагалі не викисала: «Пити можна і вдень, і вночі. І навіть треба. Щоб напругу знімати. Головне — з головою. Я не пам’ятаю і дня, щоб я чогось спиртного не вживала».+
Перед нами, виходить, — типова алкоголічка, яка без спиртного не може навіть стресу зняти. Особливо враховуючи те, що в Іраку стресу в неї практично не було, бо ж, як вона сама оповідає, майже постійно сиділа на базі й рідко виходила за її межі. А ту базу фактично не обстрілювали, більше по американських цілилися, зізнається вона. То які ж такі стресові ситуації в неї були?+
Насправді це — дитяча звичка Савченко: за її словами, батьки наливали їй алкоголь ще років із 4. Вона могла разом із усіма на застіллях пити до стану сп’яніння, і батьки думали, що це — нормально.+
Крім того, Савченко оповідає у книзі про ще одну свою «корисну» навичку — те, як вона крала.+
«Я «тирила» копійки у батька із кишені пальто. Він їх ніколи не рахував. Отака от погана дівчинка! Та й у майбутньому могла вкрасти якісь продукти, коли грошей не було, і їсти не було чого».+
Повертаючись до розділів «Тюрма» і «Голод», дізнаємося правду про те, як Савченко голодувала. В той час, як українці вболівали за народну героїню, деякі навіть голодували на знак солідарності з нею, Надя по-тихому під’їдала: пила каву й бульйон, їла шоколад і курячі гомілки. Про це вона розповідає у книзі сама. Річ у тім, що в її камері не було відеоспостереження у душі й туалеті, тож Савченко могла їсти там продукти, які їй передавали «контрабандою», а тим часом їй зараховувалися дні голодування. Виходить, що Савченко всім брехала про своє голодування? Тож мали рацію ті, хто казали, що Надія приїхала з Росії досить повновидою…
Досить непоганий вийшов політик, який полюбляє пити, красти і брехати. Депутат, який починає свою політичну кар’єру з брехні власному народові, приречений. Бо ж якщо Савченко навіть у таких моментах була з людьми нещирою, то що казати про виконання якихось обіцянок…+
Але це ще не все. Савченко зізнається, що у школі мала трійки з чотирьох предметів.+
«Хімія (хоч учителька була золото, але я щось хімію «ні в зуб ногою»; фізика (вчителька — ні риба ні м’ясо, тому і не вивчила я фізику, хоча сама наука мене дуже цікавила); англійська (ні вчительку зовнішності холодної англійської леді, ні саму мову я не любила) і українська (вчителька була хабарниця, хоч учила добре, але пишу я ще й досі з помилками)».+
Трійки з англійської та української. Пише з помилками. Мови не любить. Ще один «плюсик» до прекрасного реноме політика. І завжди легше винуватити когось, аніж зізнатися, що ти — ледащо.+
Загалом книжка, як на мене, не має жодної художньої цінності. Це — мемуари, в яких Савченко розповідає про те, як минало її дитинство, як вона вчилася, служила в армії, в Іраку, пила, курила, займалася «сексом по телефону» за гроші (є й така сторінка в її біографії). Стиль оповіді — розмовний. Мова — просторічна, перемішана із тюремним жаргоном і добірним матом. Про використання художніх засобів не йдеться. Цікавими видаються хіба розділи «Майдан» і «Крим», де Савченко розповідає про події як очевидець, змальовує важливі деталі, що створюють цілісну картину того, як росіяни окупували Крим, а українська влада не чинила опору.+
Є у книзі й про те, як починався конфлікт на Донбасі, зокрема у Краматорську. Виявляється, Савченко ходила на краматорський антимайдан і навіть носила їжу «ватникам».+
«Отак ми з ними промайданили ніч біля багаття, вони мене годували борщем, поїли чаєм, а вранці я сходила в найближчий магазин, накупила продуктів і принесла їм на «краматорський майдан».+
Виходить, коли фанати «русского міра» лягали під танки українців і не пускали наших бійців у місто, Надя ще й допомагала антимайданівцям продуктами. Свідома позиція патріота, що й казати.+
Так сталося, що Надія Савченко опинилася в ролі політика випадково. Це був механізм її звільнення з тюрми. Але якби вона була до кінця щирою із собою, то мала би чесно визнати, що не має для цієї роботи досить знань, умінь і навичок. Після виходу з в’язниці їй варто було би посидіти, послухати інших, почитати, вивчити безліч документів, а тоді вже сформувати власну думку й виголошувати її. Савченко не розібралася в собі, не навела лад у своїй голові — і вже ініціює якісь переговори, влаштовує дивні акції. Насправді ж, здається, вона навіть не знає, на чиєму вона боці. Адже у війні двох боків не буває. І в нас таки не громадянська війна, щоби захищати обидві сторони конфлікту.+
Статьи по теме:
’’Треба боротися з корупцією в Україні’’. Cтаття Сергія Лещенко для норвезької газети VGВерховный суд подтвердил, что Клюев не зря сбежал
Черновол выдал сенсационный компромат на Тимошенко
Савченко готова на переговоры с главарями боевиков
«Временные неприкосновенцы»: бывший замминистра при Януковиче купил себе пропуск в парламент
Кто не проголосовал за арест Онищенко: список
Нардеп Киссе обошел пол-парламента, собирая подписи о выдаче Кацубы на поруки - Матиос
Савченко решила ехать к главарям ДНР/ЛНР с гранатой
О себе надо заботиться: Томенко озвучил реальную зарплату нардепов
Рада не поддержала «законопроект под Луценко»
Распечатать
